 |
Юрій Білоног, олімпійський чемпіон зі штовхання ядра.
1. Найсвіжіші враження з поїздок?
Найсвіжіша в пам'яті подорож — до олімпійських Афін. Точніше, не вона сама й навіть не перебування на п'єдесталі. Коли відлунали останні акорди гімну, я зрозумів, що не відчуваю нічого особливого. Стою і кажу собі: «Я — олімпійський чемпіон». Гордість і натхнення прийшли вже потім, удома. Раптом виявилося, що мене знають тисячі людей... Але неприємно вразила слабка активність уболівальників. Наші спортсмени ні в чому не поступаються європейцям та американцям. А ось національної гордості та командної згуртованості нам у них варто було б повчитися. Наші вболівають тихо, мовчки. Греки, італійці, французи кричать на трибунах, підтримують своїх як можуть. Розуміють, що результат спортсмена залежить і від цього.
2. Що для Вас подорожі?
Мої закордонні поїздки — це насамперед тренувальні збори, змагання. Щось побачити в таких умовах можна, але, як правило, думаєш про своє, концентруєшся на завданнях. Часто мрію побувати в тих же місцях, але з дружиною та донькою і мати багато вільного часу.
3. Де пережили найцікавішу пригоду?
У Афінах пощастило пережити те, чого не пережив ніхто у сучасному світі. Виступив на стадіоні, збереженому ще з тих, стародавніх Олімпіад. Споруді близько 3 тисячоліть, її спеціально відновили до Ігор 2004 року. Місцеві журналісти жартували, що я другий істинний олімпійський чемпіон після Геракла. Знаєте, коли виступаєш у такому історичному місці, відчуваєш якесь особливе хвилювання, неначе на тебе дивляться всі герої Еллади...
4. Як відпочиваєте у повсякденні?
Я завзятий читач: доки не дійду до останньої сторінки, не засну. Через це вирішив на змагання їздити без книжок. Ще одне хобі — автомобіль. Люблю ним подорожувати. А загалом хотілося б більше часу приділяти дітям. Мало хто знає, що моя улюблена гра — «кішки-мишки». Звісно, два метри зросту складно заховати від пильних дитячих очей, але бачили б ви, скільки в тих очах радості, коли вони витягають мене зі схованки!..
5. Де найкраще місце на землі?
Дивовижних місць багато — взяти хоча б Австралію, де я побував на сиднейській Олімпіаді. Але «найкраще» — завжди батьківщина: народився я на Сумщині, виховувався у Херсоні, а живу й тренуюся в Одесі.
|
