|
|
|
|
 |
 |
|
|
|
 |
|
|
|
29.12.2006 -
Лижi & терми
|
|
Чотириденна ознайомча поїздка була вельми насиченою, тому стиль «iз корабля на бал», тобто «з лiтака на лижню» вiдразу став нормою. Змiнивши два повiтрянi судна (Київ – Вiдень та Вiдень – Iнсбрук), ми просто з аеропорту вирушили автобусом до мiстечка Ленгенфельд у долинi Отцталь, щоб якомога швидше зануритись у тирольську атмосферу та… гарячу водичку.
Адже на нас уже чекали з рушниками (не тими, що з хлiбом-сiллю, а лазневими) у передовому європейському термальному комплексi «Aquаdome». Загальмувавши бiля входу, аби зазнiмкувати дивовижного мамонта з живими рослинами замiсть хутра, ми поспiшили всередину. Тiло iз вдячнiстю поринуло у воду з температурою 34–36°С, а двох годин ледь вистачило, щоб випробувати хоч деякi з атракцiй аквакомплексу: фонтанчики, джакузi, штучнi «рiчки»... Особливо ж сподобалось купання у чашах-басейнах просто неба. Враховуючи, що погода стояла похмура i аж надто нагадувала карпатську, вiдчуття було таке, нiби ти на полонинi… приймаєш гарячу ванну. А у чашi iз солоною водою ми зрозумiли, як воно — бути огiрочком у розсольчику. В цьому щось є!
Комплекс займає 50 тисяч квадратних метрiв, з яких двi тисячi — це критi й вiдкритi басейни з термальною водою. Решта — 4-зiрковий готель, цiла низка центрiв велнесу й фiтнесу, спа, сауни, а також спецiальна зона для вiдпочинку з дiтьми «Ноїв ковчег у Альпах». Денний абонемент у терми коштує 20 євро для дорослого, 10 — для дитини, а для сiм’ї (двоє дорослих i дитина) — 44.
На жаль, помилуватися дивовижною вечiрньою пiдсвiткою терм не випало. Продовжили вiдiгрiватися ми вже у Зьольденi, у затишнiй «гiрськiй хижi» — саме в такому стилi оформлена бiльшiсть тирольських кав’ярень i ресторанчикiв. Дерев’янi лави та столи, на стiнах — коров’ячi дзвiночки, оленячi роги i неодмiнно свiтлини початку минулого столiття. На них — вiчнi Альпи й лижники у незграбному одязi. Напевно, тепер снiжнi схили пiдкорюють їхнi правнуки.
А у Зьольденi є що пiдкорювати. Це мiсце вiдпочинку представникiв середнього класу та молодi вважають найяскравiшим iз п’яти тирольських гiрськолижних центрiв iз цiлорiчним катанням на льодовиках. Спортивнi зони розташованi на висотi вiд 1377 до 3249 метрiв над рiвнем моря i мають близько 150 кiлометрiв трас. Особливо популярна серед лижникiв та сноубордистiв так звана Велика Трiйця (BIG 3), ралi завдовжки понад 50 кiлометрiв — три гори-тритисячники, сполученi зручними пiдйомниками й пiдвiсними дорогами. Неподалiк знаходиться й найвища вершина Тиролю — Вiльдшпiтце (3774 м).
У кiнцi жовтня тут удесяте вiдбулось урочисте вiдкриття гiрськолижного сезону, поєднане з першим етапом Кубка свiту. Завдяки органiзаторам ця спортивна подiя, за якою спостерiгають тисячi глядачiв iз трибун «Глетчер-стадiону» (2684 м), щоразу перетворюється на грандiозне шоу.
Якщо ж ви не фанат спорту, можна, наприклад, вiдвiдати гiгантське футуристичне шоу «Марс: 2068», пiд час якого прожектори забарвлюють у багрянець льодовик Реттенбах на висотi 3000 метрiв, а майстернiсть лижникiв i медiа-ефекти просто вражають. Або полякатися, стоячи над прiрвою на 25-метровiй стрiлi «Фельсштег» — рiзновидi оглядового майданчика. Або переночувати у спальнику в однiй з чотирьох хиж iз льоду. Або проїхатися 170-метровим тунелем для гiрськолижникiв, що сполучає два сусiднi льодовики…
Порiвняно з пожвавленим Зьольденом, лижний регiон Пацнаун-Iшгль приваблює туристiв меншою «заселенiстю». Хоча повеселитися не завадить — всi умови для цього пропонує славнозвiсний фан-парк «Boarders Paradise» в Iшглi.
Увечерi ж ми ознайомилися з 800-рiчним Iнсбруком, столицею федеральної землi Тироль. Його будинки та собори видно пiд час посадки лiтака. Тому пiсля робочих зустрiчей i вечерi нiхто не захотiв лишатись у готелi, вiддавши перевагу прогулянцi вечiрнiм мiстом. Пiдсвiченi фонтани, найгарнiша у мiстi вулиця Марiї-Терези з її старовинними будинками... Туристи, що приїжджають у Тироль кататися, часто починають або закiнчують подорож одно-дводенним вiзитом до Iнсбрука. Власне, спортсмени можуть зупинитися i в самому мiстi, яке, до речi, двiчi приймало в себе зимовi Олiмпiади (у 1964 та 1976 роках). Збудований тодi трамплiн став символом мiста.
Неподалiк вiд Iнсбрука дiє вiсiм гiрськолижних регiонiв, один iз них — Штубайський льодовик, де катаються цiлорiчно. Заощадити можна завдяки абонементам, якi дiють у всiх регiонах. Наприклад, «Innsbruck Super Ski-pass» (150–200 євро за 4–5 днiв) дає доступ до 700 кiлометрiв трас i 210 пiдйомникiв. А з унiверсальною «Innsbruck Card» (картка на 24–72 години коштує 23–33 євро) можна вiльно вiдвiдувати усi музеї, трамплiн, зоопарк, їздити громадським транспортом по мiсту i в примiськi райони, пiдiйматись у гори на п’яти пiдйомниках i навiть доїхати автобусом до мiстечка Ваттенс, що за 15 кiлометрiв.
Саме туди, до музею «Кришталевi свiти Swarovski», ми вирушили наступного ранку. Там нас зустрiв зелений велетень iз вогненними очима. З його рота лився такий потiк, що води набралося на цiле озеро. Не подумайте, нiчого такого ми не вживали напередоднi. Просто архiтектори розташували музей пiд землею, всерединi пагорба, а вхiд влаштували у виглядi голови велетня. Той зелений здоровило став символом музею, там навiть експонуються його особистi речi: цiпок, акордеон i перстень.
«Кришталевi свiти» заснованi 1995 року на честь сторiччя компанiї «Swarovski», а 2003-го експозицiю значно розширили. Музей знайомить iз феноменом кристалу, дає уявi погратися з гранями, кольорами, свiтлом i перевiрити, чи подобається вам сучасне епатажне мистецтво. У темних залах виблискують об’ємнi iнсталяцiї — вiд величезних сяйливих стiн до крихiтних кристаликiв. Усе доповнюється медiа-ефектами. Мiсце, де нiби викривлюється простiр — зала iз дзеркальним мозаїчним куполом, що виконує роль величезного калейдоскопа.
З останньої зали вiдвiдувач виходить просто у магазин «Swarovski», що прирiкає чоловiкiв на виснажливе очiкування своїх супутниць i додатковi витрати. Так само деморалiзована була й наша група...
Майрхофен запам’ятався як чепурне i життєрадiсне мiстечко. Може, тому, що погода якраз змiнилася на краще. Пiд променями сонечка i центральна вуличка iз сувенiрними крамничками, i заквiтчанi до самого даху готельчики, i кiрха, i ресторанчик iз живою музикою, уособленою хлопчиком, що награвав на акордеонi тирольськi мелодiї, — усе здалося вкрай симпатичним. Жовтi кабiнки пiдйомникiв активно курсували вгору-вниз, а на тлi навколишнiх гiр виднiлися цяточки парапланiв. Шкода, що не вистачило часу прокататися екскурсiйним паровозиком.
Бiля Майрхофена є не лише численнi спуски для «простих смертних», а й спецтраса з красномовною назвою «Харакiрi». Її ухил становить 78%, тому з‘їхати нею до снаги лише майстерним.
Не гiрше, нiж зблизька, виглядав курорт i з висоти найближчої гори. Ми накручували петлi серпантину вище й вище, аби покинути Тироль заради землi Зальцбург. Дорогою дрiмати не давали краєвиди — гiрськi вершини, лiси, полонини i водоспади.
Старовинне мiстечко Цель-ам-Зеє лежить на березi озера, в оточеннi заснiжених вершин, серед яких i Гросглокнер (3798 м) — найвища гора Австрiї.
Цель-ам-Зеє об’єднується iз сусiднiм мiстечком Капрун у так званий Європейський спортивний регiон. У ньому три основнi зони катання: Кiтцштайнхорн (перепад висот 911–3029 метрiв), Майскогль (786–1675) i Шмiттенхое (758–2000). Загалом — 132 кiлометри трас i 57 пiдйомникiв. Остання зона, розташована просто над Цель-ам-Зеє, вважається найрiзноманiтнiшою, на всяк смак i досвiд. Новачки вправляються в однiй частинi схилу (до речi, у лижних школах є росiйськомовнi iнструктори), «просунутiшi» — в iншiй, а для асiв напоготовi дев’ять «чорних» трас.
На льодовику Кiтцштайнхорн кататися можна в будь-яку пору року. Кабiнки канатної дороги пiдiймали нас туди спочатку понад лiсом, потiм полониною, скелями... I ось ми на вершинi, на висотi 3000 метрiв. Вiдiгрiваючись гарячою кавою, спостерiгаємо за рiзнобарвними лижниками, яким, здається, навiть жарко. Ну, а ми вистромили нiс на заснiжений оглядовий майданчик, лише щоб сфотографуватися на тлi панорами найвищих гiр Австрiї. А вiддзеркаленнями цих самих вершин у водах озера помилувалися на прогулянцi корабликом у мiстi.
Почавши свою подорож iз терм, термами ми її i завершили в iмпозантному Бад-Гаштайнi, улюбленому курортi iмператорiв та аристократiї. Мiстечко чарує атмосферою belle epoque та iгорного дому. Планування курорту, розташованого на схилах гiр, що сходяться у глибоку вузьку долину, скорiше вертикальне, нiж горизонтальне. Численнi готелi й казино нiби поважно посiли свої мiсця в амфiтеатрi вiдповiдно до куплених квиткiв. А найпомiтнiша висотна домiнанта, «вiзитка» мiстечка — не будiвля, а величезний водоспад, води якого мчать униз стрiмкими скелями. Вiкна нашого готелю виходили саме на нього. Краєвид вражає, особливо вночi. Хоча декому довелося позачиняти кватирки — не всiм подобається засинати пiд «лагiдний шепiт» водоспаду...
Долина Гаштайнерталь, до якої вiдноситься Бад-Гаштайн i ще два курорти, — один iз найгарнiших гiрськолижних регiонiв Зальцбурзької землi. Особлива спокуса для туристiв — можливiсть потрапляти з лижних трас просто у терми, яких тут чимало. Полiкуватися гаштайнською водичкою здавна приїжджають члени вiнценосних родин i знаменитостi, про що свiдчать численнi меморiальнi таблички на будинках. Ще один ексклюзив Бад-Гаштайна — лiкувальнi штольнi, де поєднується тепло (37–41,5°С), вологiсть (70–100%) i висока концентрацiя радону.
Завершили ми свiй останнiй вечiр в Австрiї розкiшною вечерею iз традицiйних мiсцевих страв. Оленина iз крокетами була неперевершеною…
Звiсно, чотири днi можна вважати лише попереднiм знайомством з австрiйською лижною iмперiєю. Але цього було цiлком досить, аби зрозумiти — це знайомство варто продовжити. В Альпах пiдготували сани влiтку i чекають на гостей.
ВЕБ-СНІЖОК
Цiнну iнформацiю зiбрано на сайтах компанiї «Feratel» — провiдного австрiйського туроператора, одного зi свiтових лiдерiв iз розвитку медiа-технологiй i телекомунiкацiй у галузi турбiзнесу.
Майбутнiм гостям насамперед будуть цiкавi розробленi «Feratel» бази даних щодо готелiв усiх австрiйських курортiв; веб-камери, за допомогою яких можна в будь-який момент перевiрити австрiйський снiг; система електронного бронювання тощо.
|
|
|
Просмотреть все статьи |
|
|
|
|
|
|
|
|
