|
|
 |
 |
Хто в мистецтві «копенгаген»?
|
 |
|
 |
 |
|
|
|
 |
|
|
|
29.12.2006 -
Хто в мистецтві «копенгаген»?
|
|
Змiст подорожi був творчим i дипломатичним. По-перше, виставка київського живописця у данськiй столицi представила трохи незвичне для Захiдної Європи українське мистецтво з добре забутим там академiчним ухилом. По-друге ж, акцiя репрезентувала Україну, без перебiльшення, найкращим представникам рiзних народiв — зiбрала, зокрема, дипломатiв та й вiдбулася не десь, а в... Мексиканському культурному центрi. Але все по черзi.
Почалося все зi знайомства вiдомого не лише в Українi художника Iвана Пилипенка з вiдомою не лише в Данiї арт-продюсеркою та туристичною дiячкою Тетяною Нiльсен. Восени минулого року вона зорганiзувала в Копенгагенi виставку українського плаката, а потiм — у Спiлцi художникiв України експозицiю данських митцiв. Керуючись не тiльки ностальгiйно-емоцiйними мотивами, мистецтвознавиця показала кiлька робiт земляка зацiкавленим особам у давно вже рiдному їй Копенгагенi. Побачивши, що її захват передається тамтешнiм колегам, зiнiцiювала, розвинула iдею, знайшла спонсорiв i втiлила цiкавий проект — виставку чудового митця з малознайомої, дещо суперечливої та загадкової, а головне — європейської держави. Задум iз готовнiстю пiдтримало нещодавно вiдкрите посольство України у Данiї в особi Надзвичайного та Повноважного Посла панi Наталiї Зарудної. Не маючи власних виставкових площ, воно звернулося до Мексиканської амбасади, яка посприяла в облаштуваннi виставки у культурному центрi своєї країни на данських теренах.
Як для копенгагенського мистецького життя, акцiя вийшла досить гучною — взагалi-то у мiстi звикли до всього кулуарного. Музичне «тло» презентацiї забезпечив вiдомий данський вiолончелiст Cтiв Крамер. На вiдкриття зiйшлося понад 100 представникiв столичного та iноземного бомонду. Це багато, враховуючи, що того ж дня вiдбувалося й вiдкриття Чемпiонату свiту з футболу в сусiднiй Нiмеччинi. Чимало прибуло й української та росiйської iнтелiгенцiї, «натуралiзованої» в Данiї.
При входi на виставку вiдвiдувачiв зустрiчала фотоекспозицiя «Звiдки я є»: мiй Київ, моя Лавра, моя майстерня, моє вiкно... Знiмки одразу викликали у колишнiх спiввiтчизникiв бажання знову побачити Київ.
А далi — живописний свiт Iвана Пилипенка: золотi куполи i зеленi простори, янголи i люди... Все — у притаманнiй художнику свiтлiй тональностi, умиротворенiй ритмiцi, одухотвореннi кожного сюжету, «розчиненнi» глядача в баченому. Тут головне не деталi, а стан, що зовсiм не позбавляє вiдчуття реальностi й проникливостi зображуваного — в цьому i полягає дар автора.
Як каже пан Iван, у численних копенгагенських галереях вiдразу видно твори поодиноких спiввiтчизникiв — у нас збереглась академiчна школа мистецтва, за якою кусає лiктi «просунута» Європа.
Данiя склала свою думку про нашого митця — уже першого дня виставки було заангажовано кiлька робiт Пилипенка... А його власнi враження про країну?
Мiст вiд Швецiї до Данiї, який «пiрнає» в море i виринає в самому Копенгагенi. Символ столицi — бронзова Русалонька у гаванi, облiплена туристами. Старi-престарi будиночки вiкiнгiв — вiкно у вiкно; ними опiкується держава. Старезний, помпезний i красивезний театр — та iнший, не менш гарний, зi скла й бетону, збудований i подарований мiсту данським бiзнесменом. Зеленi-презеленi галявини з вiдпочивальниками пiд рiдкiсним тут сонечком. Повна свобода для велосипедистiв i суворий контроль для автомобiлiстiв. «Запаркованi» машинами вулицi й затишнi зеленi подвiр’я. Вiлли та яхти вздовж берегiв. Унiкальнi лiсопарки, де не дозволено їздити навiть на вело. У сусiдньому Кронборзi — замок Гамлета, принца Данського...
Уже є й мистецькi наслiдки пилипенкiвського «вояжу»: в ролi «трофеїв» — кiлька робiт «данського» циклу, якi художник встиг закiнчити. Можна завiтати до його майстернi за мурами Києво-Печерської лаври — i побачити, хто в мистецтвi «копенгаген». |
|
|
Просмотреть все статьи |
|
|
|
|
|
|
|
|
