 |
Заплющмо на хвильку очі й пориньмо в рай. Тропіки. Вічне літо. Серед блакиті теплого моря — чарівний острів, що потопає в безмежжі різнобарвних квітів з екзотичними назвами: маріпоса, антиріум, поін-сетія, бугенвілія, ясмин, гібіскус... Панує п'янкий запах моря в суміші з букетом ароматів зеленого царства. І все це називається — Куба.
Сюди запросила мене разом з українськими турбізнесменами компанія «Іспатур». І запрошує вас!
У минуле
Історія Куби почалася не з часів Колумба, як дехто може вважати. Люди тут жили щонайменше за 3500 років до нашої ери. Це були троглодити, які мешкали в печерах. Згодом до них приєдналися індіанці таїни з Південної Америки. Клопотів у одних та інших було небагато, адже їм геть усе давала природа. Жили в пальмових хижах, спали в гамаках, палили тютюн і вирощували маніоку. Таке життя тривало до жовтня 1492 року, коли Христофор Колумб прибув сюди в пошуках раю. Його супутники та верховна іспанська влада не поділяли прагнень командора, і вже до 1540 року місцеве населення завойовники практично винищили. Щоб поновити робочу силу на шахтах і плантаціях, завезли сотні тисяч рабів з Африки та, уявіть собі, Китаю. А ще острів вважався одним із найбільших осередків піратства, яке додало різної крові в «шоколадний коктейль» кубинської нації. Аж до XX століття країна залишалася колонією. Лише в кінці XIX століття почалася довга і тяжка боротьба місцевого люду за незалежність. 1 січня 1959 року повстанська армія під орудою Фіделя Кастро взяла в руки державну владу і до цього часу будує тут соціалізм.
Знайомитися
Населення Куби становить 11 мільйонів осіб. 65 відсотків із них — білі, здебільшого нащадки іспанських емігрантів. Решта — чорношкірі й мулати всіх відтінків, нащадки африканських рабів. Офіційна мова — іспанська. Але й з англійською тут не пропадете. її вживають у більшості готелів та офіційних установ.
Церква відділена від держави. Більшість населення визнає католицизм, на рівні з яким виступають суто місцеві вірування — суміш християнства з африканськими язичницькими культами.
Горами-долинами
Дві третини кубинської території — це мальовничі рівнини й савана, третина — величні, хоча й не дуже високі гори (найвища — Піко-Реаль-дель-Туркіно, 1972 метри над рівнем моря). На островах — близько 200 річок, багато озер, лагун і бухт. Є й болота. А ще — величезна кількість підземних річок із кришталево чистою і смачною водою. В горах вирують грізні водоспади. Особливо їх багато на річці Ганабанілья, звідки туристи повертаються із захоплено розширеними очима.
Неподалік від гірського масиву Сьєрра-Маестра в морі знаходиться славнозвісна Орієнтська западина, одна з найглибших у світі (7243 метри).
Кубинські узбережжя обнизані кораловими рифами. Найдовший простягся уздовж архіпелагу Камагуей, він сягає 400 кілометрів і за цим параметром є другим у світі після Великого Бар'єрного рифу в Австралії.
У хащі
Звісно ж, у цьому тропічному раю вражає розмаїттям рослинність. Королевою рівнин можна назвати пальму, яка з давніх-давен служила людині, її листям криють оселі, з нього ж плетуть кошики, капелюхи та прикраси; кора, яка не гниє, йде на стіни й перестінки; зі стовбурів ставлять огорожі; плоди із задоволенням споживають і люди, і тварини.
Зелених екзотів хоч відбавляй, і кожен вартий окремих оглядин, фотографій, розповідей удома після мандрівки. У тропічних лісах ростуть лавр, фігове, мангрове й тикове дерево, авокадо, папайя, тамаринг, цератонія, альмасико, чорне дерево, кедр, гваян, бамбук... Усього не перелічити. Та чи й треба?
А ось людина плекає на плантаціях улюблені каву, тютюн, цукрову тростину, цитрини і прянощі у широчезному асортименті. Свого часу багато що сюди завезли із західного узбережжя Африки.
На фотополювання
Відразу попередимо: слонів, левів, тигрів і жирафів ви на Кубі не зустрінете. Господарі райських лісів тут — дикі кабани, лані та єноти. Отруйних змій немає, зате є удави завдовжки до 4 метрів. З-поміж рептилій — ігуани, ящірки й хамелеони. А зелені алігатори водяться лише на спеціальних фермах.
Що ж до птахів, то їх тьма-тьмуща. Серед райських кущів пурхають сотні тисяч рідкісних пернатих, утому числі й найменший у світі «птах-муха» зун-зун, півтораметрові рожеві фламінго та сихуси, які можуть крутити головою на всі 360 градусів, чорно-біло-червоно-зелені крикливі токороро... Це розмаїття «небожителів» доповнюють кажани, у тому числі такі оригінали, як «метелик» і «квітка».
До глибин
Тутешні береги — справжнє Ельдорадо для дайверів, рибалок, підводних фотографів, науковців і шукачів гострих відчуттів. їх ваблять 900 видів морських тварин і риб, серед яких — дельфіни, скати, морські черепахи, восьминоги, тунці, макрелі, баракуди... Іноді можна зустріти й кита. Але щоб з усіма перезнайомитися, потрібно їздити на Кубу хоч раз на рік. Неймовірну насолоду отримає кожен, хто з аквалангом або й просто в масці з трубкою порине у царство рифів. Серед його розкішних «плантацій» сновигає понад 2000 видів дивовижно красивих риб та іншої морської живності. У коралових садах Куби вам пощастить побачити й рідкісний чорний корал. Ювелірні вироби з нього порівняно недорого можна купити у спеціалізованому магазині в Гавані.
Увага! У підводному царстві краси категорично забороняється ламати корали, збирати мушлі з живими молюсками і полювати на рибу з гарпуном.
Узагалі «зелений алігатор» — дуже гостинна, приязна і навіть весела тваринка. Підходьте до знайомства з його володіннями із розумінням — і матимете райську насолоду, незмірно більшу, ніж просто надкусити «Баунті»...
|