|
|
|
|
 |
 |
|
|
|
 |
|
|
|
29.12.2006 -
Золото історії
|
|
Найбiльша скарбниця коштовних старожитностей в Українi зустрiчає гостей у скарбницi духовнiй — на територiї Києво-Печерської лаври. У фондах i майстернях музею не припиняється копiтка творча та дослiдницька праця. Iсторiя та мистецтво, вiра i наука панують у цих стiнах. Вони є засобом i сенсом iснування Музею iсторичних коштовностей України.
Свої фонди заклад плекає вже понад чотири десятилiття. Якщо на момент вiдкриття у 1963 роцi вiн пропонував до уваги вiдвiдувачiв понад 14 тисяч предметiв археологiї та декоративно-вжиткового мистецтва, то нинi в його основному фондi 55 тисяч експонатiв. Справжньою «коштовною вiзиткою» України є найбiльша у свiтi колекцiя так званого «скiфського золота».
Звiдки беруться багатства музею-скарбницi? Чимало неоцiненних знахiдок надходить сюди вiд Iнституту археологiї НАН України. Протягом свого iснування фондово-закупiвельна комiсiя виявила, вiдiбрала i придбала тисячi предметiв рiзних епох i у приватних осiб, i установ на зразок київського «Ювелiрпрому» чи «Кварцсамоцвiтiв». Чимало експонатiв безкоштовно передали працiвники Держмитслужби. Деякi речi музей отримав у дарунок вiд меценатiв.
Якщо ж говорити про потужнiсть «золотого потоку», то, наприклад, за два останнi роки фонди Музею iсторичних коштовностей України поповнилися 62 експонатами. I цiннiсть їхня не так у матерiалах, як у красi та старовинi. Цi новi надходження охоплюють перiод з IV– III тисячолiття до н. е. до першої чвертi ХХ столiття i є творами високого мистецтва. Найдавнiшi серед них — чотири предмети, знайденi у похованнi ямної культури епохи бронзи (IV–III тисячолiття до н. е.). Саме вони i вiдкривають оновлену експозицiю музею.
А продовжують її вироби доскiфської доби (X–VII столiття до н. е.), виявленi у похованнях кiммерiйцiв — племен, що першими з мешканцiв наших теренiв згадуються в ассирiйських i давньогрецьких письмових джерелах. Згодом їх пiдкорили скiфи, якi з’явилися в причорноморських степах у VII столiттi до н. е. й поєднували племена рiзного етнiчного походження. Старожитностi їхньої епохи займають одне iз центральних мiсць в експозицiї музею.
Серед унiкальних предметiв IV столiття до н. е. експонатом № 1 вважається легендарна золота пектораль — нагрудна прикраса скiфського царя, виявлена в курганi Товста Могила на Днiпропетровщинi 1971 року. Цей шедевр античної торевтики (ручної рельєфної обробки металiв) називають знахiдкою столiття. Перший її дослiдник Борис Мозолевський вважав, що на трьох ярусах прикраси зображено сцени пiдготовки до свята весняного рiвнодення i таїнство жертвопринесення. У ширшому розумiннi — перед нами схема переходу вiд свiту Хаосу до свiту Космосу. Сам цей факт важить значно бiльше, нiж коштовний метал у пекторалi (1150 грамiв золота 998-ї проби).
У вiтринах музею — i прикраси сарматiв (спорiднених зi скiфами племен). Вони вражають багатобарвнiстю.
Лiсостепова i лiсова зони України були заселенi осiлими землеробськими племенами схiдних слов’ян, життю i процвiтанню яких зi степiв постiйно загрожували набiги кочiвникiв. Першими серед цих були гуни, племена тюркського походження, котрi у IV–V столiттях назавжди покiнчили з тисячолiтнiм пануванням скiфо-античної культури в Пiвнiчному Причорномор’ї та вiдкрили «епоху великого переселення народiв». Слiдом за ними на територiю сучасної України посунули авари (VI–VII столiття), хазари (VII–X), печенiги i половцi (IX–XIII), монголо-татари (XIII–XIV). Їхнi мистецькi вподобання i ювелiрнi традицiї теж можна оцiнити, ознайомившись iз експозицiєю музею. Крiм того, при розкопках у похованнях середньовiчних кочiвникiв знайдено багато прикрас, виконаних майстрами Середньої Азiї, Захiдної Європи, Вiзантiї та захоплених «мандрiвними» народами як вiйськова здобич.
Цiкавi й вироби схiдних слов’ян VI–VIII столiть iз Приднiпров’я. У них вiдбилося багатовiкове поклонiння наших предкiв силам природи — Сонцю, Землi, Водi, якi дають життя людинi та всьому сущому.
Серед рiзноманiтних за формою, призначенням i технiкою виготовлення коштовностей однiєї з наймогутнiших держав середньовiчної Європи — Київської Русi (IX–XIII столiття) особливе мiсце займають прикраси з перегородчастих емалей. Серед них видiляються пiдвiски до жiночого головного убору — колти, дiадеми, намиста-барми, що створювалися на iндивiдуальне замовлення в єдиному примiрниковi. Багатобарвнiсть емалей i сповненi сакрального змiсту зображення заворожують вiдвiдувачiв.
Iз творчiстю українських ювелiрiв XVI — початку XX столiття знайомлять вироби, що належать до рiзноманiтних загальноєвропейських стилiв: бароко, рококо, класицизму з виразними нацiональними українськими рисами. У цьому роздiлi — багатоколiрнi живописнi емалi та весь спектр коштовних i напiвкоштовних каменiв, якими прикрашенi митри, потири, панагiї, поручi та iнша церковна атрибутика.
Звичайно, в Українi були дуже поширенi вироби росiйських ювелiрiв. А ще — культовi та декоративно-вжитковi предмети з найбiльших художнiх центрiв Нiмеччини, Австрiї, Польщi, Нiдерландiв, Францiї, Британiї... У них знайшли вiдображення естетичнi смаки європейцiв тiєї чи iншої епохи. Простежити за ними в iсторичному розвитку — велика насолода для естета й шанувальника старожитностей.
Музей має й унiкальну колекцiю єврейського культового срiбла. Це оригiнальнi за конструкцiєю та декором корони Тори, навершя, пластини-пiдвiски, ароматницi. Деякi з них народилися вдруге у реставрацiйнiй майстернi Музею iсторичних коштовностей.
На українських теренах знайдено понад 40 рiзновидiв кольорових каменiв, що їх використовують у своїх виробах сучаснi ювелiри. Авторськi роботи мають широкий дiапазон стилiв: вiд класики з використанням давнiх традицiй i мотивiв — до авангардних. За це й цiнують знавцi нацiональну ювелiрну галузь, за це ж шанують музей коштовностей.
Багаторiчна виставкова дiяльнiсть принесла закладовi воiстину свiтову популярнiсть. Завдяки їй безлiч людей у багатьох країнах вiдкрили для себе Україну як державу з дивовижною iсторiєю та культурою. Музей постiйно в пошуку нових варiантiв презентацiї своїх збiрок. Нещодавно його працiвники розробили нiчну (!) екскурсiю «Скiфiя золота», що не лише знайомить вiдвiдувачiв з експонатами, а й огортає їх атмосферою таємничостi та майже наяву веде у свiт царських скiфiв.
Старовину теж iнодi треба бачити по-новому. I в золотi варто помiчати не лише коштовний блиск, а й творчу iскру мистецтва, i вогненний вiдсвiт iсторiї...
Музей iсторичних коштовностей України (фiлiя Нацiонального музею iсторiї) розташований на територiї Києво-Печерського iсторико-культурного заповiдника, у Ковнiрiвському корпусi — пам’ятцi архiтектури доби українського бароко XVII–XVIII столiть.
Створений заклад у листопадi 1963 року для збереження, вивчення та показу iсторичних i мистецьких пам’яток iз коштовних металiв та камiння.
2004 року музей дочекався реконструкцiї. Будiвлю капiтально вiдновили, встановили в нiй сучасне експозицiйне та фондове обладнання, системи клiмат-контролю, сигналiзацiї, пожежогасiння. Коштовна архаїка потрапила в гiдне її сучасне оточення.
Працює музей щодня, крiм понедiлка, з 10.00 до 17.00.
|
|
|
Просмотреть все статьи |
|
|
|
|
|
|
|
|
