 |
У призбручанському селі Личківці (Гу-сятинський район Тернопільської області), колишньому володінні те-ребовлянських князів, зберігся моторошний обеліск. На постаменті встановлена висока кам'яна паля, на яку настромлено голову людини без нижньої щелепи, одягнену в шолом. Написи прочитати не вдається — камінь уже розсипається, що свідчить, до речі, про поважний вік пам'ятки.
За переказами, колись давно був собі у місцевого воєводи син. Під час чергового нападу (а траплялися вони регулярно, бо проходив через село один із сумнозвісних Чорних шляхів — Кучманський) татари взяли його в полон і закатували. Вороги відрубали йому щелепу, стяли голову і настромили на гостру палю. Напевно, юнак був хоробрим, бо згодом люди спорудили пам'ятник на його честь. Навпроти стоїть ще один обеліск, «Скорбота», на згадку про іншу трагічну подію — пошесть холери 1830-х років, що забрала життя близько 270 мешканців села. Середньовічний замок, на жаль, у цих місцях не зберігся — із залишків фортечних мурів ще 1728 року звели єзуїтський костел, та й той зараз стоїть у руїнах. Очевидно, у Личківцях більше щастить пам'ятникам, а не будівлям. Два ми вже згадали, а третій (історично — перший) став 1848 року сенсацією світового рівня. Саме тоді в Личківцях зі Збруча виловили фігуру-стовп висотою 2,65 метра — славнозвісного Збруцького ідола, скульптурне зображення давньослов'янського бога Святовида з барельєфами на тему будови Всесвіту. |