|
|
|
|
 |
 |
|
|
|
 |
|
|
|
25.12.2006 -
Білі ночі з екстримом
|
|
Комусь Фiнляндiя i влiтку може здатися трохи «примороженою». Тiльки не нам — пiсля її «контрастного душу» пригод на тлi первозданної природи! До цього тут мають смак i хист. Повiтряна мандрiвка до Гельсинкi тривала близько двох годин. На пiдльотi спостерiгалося цiкаве явище: безлiч цяточок на морi — островiв — поступово переходили в тисячi краплинок на суходолi — блакитних озер. Отак м’яко й елегантно тут взаємопроникаються стихiї. Як з’ясувалося згодом, уся країна ненав’язливо проникає в новоприбульця — i залишається там на довгi роки.
Sauna-bus
Не встигли ми ступити на фiнську землю, насолодитися неймовiрно чистим повiтрям i краєвидами розкiшних лiсiв, як гостиннi господарi придумали для нас водну атракцiю. «З корабля на бал», тобто з лiтака на автобус. Та який! «Sauna-bus», автобус-сауна. Зовнi — звичайнiсiнькiй пасажирський, подiбний ходить за маршрутом Київ — Чернiвцi, але всерединi — справжнiсiнька фiнська лазня з кiмнатою для вiдпочинку. Здивування не завадило нашому релаксовi. Так, прийом вийшов гарячим, цiлком у фiнському стилi!
Паримося по-чорному
Задоволенi справленим враженням, господарi оселили нас у симпатичних котеджах, майстерно вписаних у природний ландшафт… I знову сауна, лише iнакша — по-чорному, як парилися предки сучасних фiнiв багато столiть тому. Її особливiсть у вiдсутностi димаря. Розпалюється вона протягом кiлькох годин i весь дим iде всередину, потiм примiщення провiтрюють — i готово, заходьте й насолоджуйтесь. Розiгрiте камiння грiє понад годину, а стiни зберiгають аромат диму. Багато фiнiв i зараз полюбляють саме таку сауну — кажуть, пара в нiй м’якша, комфортнiша. Що ж, ми згоднi. Тiльки дайте пивця попити...
Квадро i хроно
Попри двi парильнi поспiль, день, здавалося, й не збирався закiнчуватись. Може, це фiни так звикли — пiсля лазнi напружуватись. У нас-бо все навпаки. Українських хлопцiв всадовили на квадроцикли i запропонували рейд на гору Рука. Процес був захопливий, а результат перевершив сподiвання — з вершини вiдкрився неймовiрний краєвид пiднiжжя й порослих одвiчним лiсом околиць.
Я поглянув на годинник: дванадцята ночi! Певно, iз хронометром щось негаразд, бо навколо бiлий день i сонечко зiгрiває обличчя... Авжеж, зараз серпень i це полярний день! Якщо чекати смерку, можна до осенi не злiзти iз квадроцикла...
Мокре пекло, сухий рай
Уранцi (хоча чим вiн вiдрiзняється вiд ночi?) ми повлазили у непромокальнi костюми, чоботи й шоломи, кожному видали по веслу, показали мiсце в гумовому човнi й чiтко сформулювали особисту мiсiю... I ось перед нами — «мокре пекло», пороги третього та четвертого рiвня складностi. Рiчка крутить головою i хвицає, як той кiнь на родео. Але ми таких уже приборкували. Довелося трохи поборотися за життя i здоров’я, вкотре усвiдомивши їхню цiннiсть. Тим смачнiшим видався обiд — приготовлений на багаттi суп iз лосося на вершках i запашний хлiб.
Воду на чай та каву брали просто з рiчки — у Фiнляндiї усi природнi водойми залишаються природними. Екологiчна свiдомiсть населення на висотi. Взяти, наприклад, органiзацiю вiдпочинку в лiсi: приходите у спецiально вiдведене мiсце для пiкнiкiв по старанно вимощених дорiжках iз каменю чи дерева (яке вiдразу мiняють у випадку найменшого надлому), берете вже нарубанi дрова й готуєте собi трапезу на багаттi. Тут же завжди є мангал, шампури, каструльки, чайник... Єдина умова користування — акуратнiсть, чистота i повага до тих, хто приїде сюди пiзнiше.
Ще цього дня ми здiйснили захопливу мандрiвку на каное з краєвидами незайманих берегiв. Риболовля не увiнчалася успiхом у планi здобичi (кажуть, у цю пору лосось примхливий), зате ми пройшли «курс молодого рибалки» i тепер готовi до кращих сезонiв.
Святий Миколай у шортах
Збулась дитяча мрiя — я побачив Санта-Клауса, посидiв у нього на колiнi та загадав бажання! Ми опинились у його лiтнiй резиденцiї в регiонi Куусамо, вiн зустрiв нас у котеджi побудови 1891 року. Правда, заради лiтньої днини доповненням дрес-коду дiдугана були шорти. Погомонiли з ним «за жизнь» — каже, взимку багато клопотiв, з усiх-усюд на збування мрiй наїжджає купа дiтлахiв, у тому числi й з України, а зараз Санта насолоджується прогулянками та риболовлею, доглядає за оленями та разом iз ельфами готує подарунки на Рiздво.
Кулiнарно-археологiчний практикум
Заїхали до студiа-ресторану й дiстали нагоду попрактикуватись у власноручному приготуваннi нацiональних страв. Кухня у Фiнляндiї проста i смачна. Тут дотримуються принципу: як харчуєшся, так i почуваєшся. Найпопулярнiшi серед туристiв страви готують iз оленини та риби (переважно лосося та сига).
До речi, про оленiв. Ферм iз вирощування їх не iснує, усi вони живуть у дикiй природi, але кожний комусь належить, про що свiдчить маркування на вусi. Двiчi на рiк власники збирають рогатих, вiдбирають своїх та вирiшують, яку кiлькiсть вiдпустити, яку вiддати на хутро, а яку — на м’ясо.
Отак — три в одному: кулiнарна практика, дегустацiя i лекцiя з оленярства. А далi — в кам’яний вiк чи, точнiше, до археологiчного табору-музею «Кiєрiккi». Власне, мiсцина виглядає як вiдновлене доiсторичне селище, де навiть є шанс навчитися робити з каменю шкребки та сокири. Не можна хiба що самому пожити первiсним життям, а уявити його — без проблем, особливо враховуючи цiлком доiсторичну природу навколо.
Базарний день
Приїхали до Сiмо, мiстечка на березi Ботнiчної затоки, оселилися в колишньому будиночку священика. Була субота — день, коли тут влаштовують народнi гуляння i виставляють на продаж власнi вироби з каменю, дерева, тканини, плетенi речi й солодощi. Гуляють фiни досить сонно, а ось розмаїття сувенiрiв i народних костюмiв нас потiшило. Зате на чому вони розумiються, то це... Що, знову сауна? Увечерi ми поїхали до неї по-сiльському, на тракторi, й провели дозвiлля «по-чорному».
Кролi та тролi
З’їхали в лiс iз «п’ятизiркового» фiнського шосе i через п’ять хвилин з-поза дерев почали вискакувати симпатичнi кроленятка, нiби вiтаючись iз нами... Провiзши нас усiма мальовничими околицями, оповiвши пов’язанi з ними iсторичнi байки, почастувавши морошковим лiкером iз льодяного келиха, пiд кiнець запропонували... Нi, не сауну — посвячення у тролi. Кажуть, у тутешнiх лiсах живуть цi добрi та милi казковi створiння. Мiсцевi мешканцi теж мають таку вдачу. А тепер i ми українськi тролi!
Адреналiн улову не заважає
День розпочався з екстремального сплаву на плотах порогами рiчки Торнiойокi, яка є кордоном зi Швецiєю. Ми знову вiдчули дотик фiнської природи, а дехто занурився в неї з плоту...
На цiй рiчцi ловлять здоровенних i смачних сигiв. «Рибними мiсцями» є 16 суворо обумовлених мiсткiв, iз яких дозволено ловити, причому кожен належить якомусь родовi й передається у спадок. У сезон щовечора можна спостерiгати особливий ритуал — розподiл улову. Що ж до рибальської технiки, то вона нехитра: береш сачок на довгiй жердинi й водиш ним по дну за течiєю. Риби стiльки, що мудрувати не доводиться.
М’яч летить через кордон
Фiни полюбляють гольф, тож ми вiдвiдали одне з найпiвнiчнiших полiв свiту в околицях мiста Торнiо. Грай хоч двадцять чотири години на добу — сонце у серпнi весь час у зенiтi. А найбiльша «фiшка» в тому, що однi лунки знаходяться на фiнському боцi, а iншi — на шведському!
Час нам уже й за свiй кордон... Закiнчилися бiлi ночi, та незабаром яскравими вогнями заграє фiнська зима, куди теж захочеться вирватися iз сiрих буднiв!
Дякуємо за бiлi ночi МЕК-центровi з розвитку туризму Фiнляндiї!
www.visitfinland.ru; www.finlandia.ru
ТЛО ДЛЯ ВАШОГО МАРШРУТУ
Озер у Фiнляндiї близько 190 000 (це тiльки бiльшi за 500 кв. м, а менших — не злiчити).
Островiв — майже 180 000 (менших за 1 ар не рахували).
Морська берегова лiнiя пролягає на 314 000 км, що вiдповiдає 8 дiаметрам землi.
Дачних будиночкiв уздовж узбережжя й на островах — близько 450 000.
Фiни — завзятi мисливцi. На 5,3 млн. мешканцiв країни припадає 1,7 млн. (!) одиниць вогнепальної зброї, й водночас тут один iз найнижчих у Європi рiвнiв її кримiнального застосування.
Намети тут, на вiдмiну вiд бiльшостi європейських країн, можна ставити i на державнiй землi, й на приватнiй. Але не на грядках i в парках...
|
|
|
Просмотреть все статьи |
|
|
|
|
|
|
|
|
