|
|
|
|
 |
 |
|
|
|
 |
|
|
|
07.11.2006 -
З усіх-усюд
|
|
«Парк ленiнського перiоду»
У Литвi готується черговий акт вандалiзму. Лише протягом мiсяця вiдвiдувачi «Парку Європи» зможуть бачити найбiльшу у свiтi скульптуру з телевiзорiв iз загадковою назвою «Iнфодерево ЛНК». Потiм її демонтують i вiдправлять на ремонт. У результатi 160 тонн апаратури пiдуть на вторсировину, а композицiю — i то лиш одну двадцяту її частину — вiдновлять зi стiйких сучасних матерiалiв.
А починалося все так добре... Iдея була простою — показати абсурднiсть i недоумкуватiсть комунiстичної iдеологiї. Саме тому монумент звели у формi гiгантського лабiринту, в центрi якого височiв пам’ятник дєдушкє Лєнiну. Заради справедливостi варто зазначити, що гранiтний вождь свiтового пролетарiату — мiцний горiшок! — почувається пречудово. Дається взнаки гарт велосипедних прогулянок навколо Женевського озера. А ось радянськi телевiзори, котрi далi Рави-Руської i носа не потикали, очевидно, не витримують агресивного впливу буржуазної атмосфери країни...
Недокатанi чи недопитi?
У Нiмеччинi вкрали гори. На щастя, не Альпiйськi, а «американськi гiрки». 20-тонна конструкцiя зникла з вантажiвки, яку доправляли на ярмарок, де й мали встановити атракцiон. Можливо, тут дiяла та сама суперсiмейка, що перед тим поцупила 30-метрову стрiлу вiтряної електростанцiї у Чехiї. Остання, до речi, так само важила зо два десятки тонн.
Правоохоронцi з романтичним складом розуму припускають, що десь у потаємнiй долинi великi дядi з неблагополучних родин хочуть змонтувати мiстечко розваг i надолужити недоотримане в дитинствi.
Натомiсть прагматики посилаються на досвiд росiйських колег, якi дуже швидко розшукали рештки гiгантської водонапiрної вежi на одному з пунктiв прийому брухту. Затриманi злочинцi посилалися на те, що їм дуже хотiлося пити. Одначе тодi у процесi слiдства було внесено суттєве уточнення: не пити, а випити...
Кит у черевi Йони
В одному з рибних ресторанiв норвезької столицi Осло запровадили новий бонус. Клiєнту, який документально доведе, що мама й тато назвали його стародавнiм iм’ям Йона, безкоштовно подадуть печеню iз китятини. Якщо ж вiн має «йонопохiдне» прiзвище — отримає дармовий обiд. За задумом авторiв проекту, все це вiдбувається як компенсацiя за страждання бiблiйного пророка Йони, котрий, як вiдомо, провiв три днi та три ночi у черевi Левiафана.
Проте, судячи з усього, декому варто освiжити в пам’ятi вiдповiдний текст Бiблiї. Адже проковтнули Йону за непослух Боговi, й лише пiсля вiдповiдної молитви та покаяння бiдолашний пророк знову побачив сонячне свiтло. Отже, кит як знаряддя Божої волi — абсолютно безвинний персонаж цiєї драматичної iсторiї. До того ж i помста — це щось зовсiм не з християнського «арсеналу».
I взагалi — тiльки неуки можуть подавати у рибному ресторанi ссавцiв!
Чим налякали їжакiв?
В однiй з версiй листа запорожцiв до турецького султана є цiкава зоометафора. Непоштивi козаки сумнiваються у величi схiдного володаря, оскiльки той, мовляв, «навiть їжака не може вбити голою ср...ю». Втiм, це було давно i вiдтодi багато чого змiнилося.
Наприклад, у Великобританiї за останнi роки поголiв’я безневинних, хоч i колючих тваринок скоротилося на двадцять вiдсоткiв! Проблемою зацiкавився Фонд захисту вимираючих тварин, котрий запропонував створити спецiальну карту, на якiй будуть позначенi мiсця їжачкових скупчень. Також науковцi звернулися до громадськостi з проханням повiдомляти про кожну зустрiч iз безкомпромiсними ворогами османської тиранiї.
У планах фонду — придбання оригiналу вiкопомного листа з метою вивчення впливу людського фактору на психiку їжакiв. Поширюватимуться серед населення й листiвки про неприпустимiсть застосування до братiв наших менших нетрадицiйних видiв зброї.
º = mgh + mv²/2
Приблизно таку формулу вивiв один бармен iз хорватського мiста Задар. Смаку й градусностi його фiрмовому коктейлю надають потенцiйна та кiнетична енергiя, набута iнгредiєнтами напою. Рiч у тiм, що виготовляється коктейль в унiкальний спосiб. У процесi збиття мiксер повинен: 1) перебувати у вiльному падiннi з висоти мiнiмум 3000 метрiв; 2) розташовуватися догори дном, а наприкiнцi процесу описати кiлька кiл; 3) бути вiдкритим — для охолодження морозяним повiтрям. Лише в такому випадку «Крила Задара», як називається екстремальна сумiш, може подаватися клiєнтам. Останнi зазвичай залишаються вiд нього в захватi, а дехто впадає у повну ейфорiю. Мабуть, до коктейлю потрапляють-таки кiлька крапель адреналiну з органiзму хвацького бармена.
Плаваю — ergo sum
Як вiдомо, Мертве море катастрофiчно випаровується — зi швидкiстю один метр на рiк. Особливо його пiвденна частина, яка, до речi, сполучається з пiвнiчною тiльки завдяки прокопаному iзраїльтянами каналовi. Отже, треба дiяти термiново та, по можливостi, з меншими витратами. Вiдтак кмiтливi Авраамовi дiти вирiшили застосувати для пiдняття рiвня моря закон Архiмеда. А оскiльки щiльнiсть води, точнiше ропи, така висока, що середньостатистичний турист практично весь бовтається на поверхнi, у море загнали кiльканадцять 200-кiлограмових борцiв сумо. Видовище, треба сказати, вийшло «не для слабонервных»! Проте й такi важковаговики не змогли зануритися на глибину, достатню для вигуку «Еврика!». Добре, що хоч рекламнi плакати вийшли на славу.
Отже, рятiвникам Мертвого моря треба думати далi й не забувати Декарта з його «Мислю — значить, iсную», в латинському оригiналi «Cogito — ergo sum». Щоб потiм не було сумо... тобто сумно.
Час збирати смiття, або Клин клином
Колись Андрiй Платонов, автор «Чевенгура» та «Котлована», написав сумну новелу пiд назвою «Смiттєвий вiтер». За допомогою такого неординарного образу вiн переконливо показав засадничий зв’язок мiж засмiченим розумом i загидженим довкiллям. Вiдтодi минуло понад пiвстолiття, однак проблема залишилася. Вирiшувати її беруться рiзними шляхами. Серед найпопулярнiших — «метод клину».
Наприклад, у Iвано-Франкiвську вiдкрилася незвичайна виставка. В числi її експонатiв — сад, який вирiс у пластиковiй пляшцi, костюм iз магнiтофонної стрiчки, сорочка з молочних пакетiв i, звiсно, розкiшна свиня, зiбрана зi скла, дротiв, банок i полiетиленових торбин.
Не вiдстають вiд українцiв i мексиканцi. Торiк мiсцевi екологи влаштували експозицiю з непотребу, пiднятого з дна озера у столичному парку. Набiр експонат iв — цiлком iнтернацiональний. Прикро, товаришi ацтеки! Адже колись ви жбурляли в озера не так смiття, як золотi прикраси зi смарагдами й сапфiрами...
Та всiх переплюнули у Сингапурi, де з усiлякого мотлоху зварганили цiлий острiв. Однак замiсть смороду гостей зустрiчає запах моря, а око тiшить зелений розмай тропiчного пейзажу. Рiч у тiм, що смiття звалюється у спецiальнi комiрки, якi щiльно закриваються пластиковою мембраною. А потiм згори насипається родючий грунт. Вiдтак копати на островi суворо заборонено — аби не випустити на волю той страшний смiттєвий вiтер...
«Причешите мне уши»
Свого час цей футуристичний заклик Володимира Маяковського наробив чимало гвалту серед добропорядних цирульникiв Росiйської iмперiї. Так само i його епатажна жовта кофта не надто подобалася городовим та жандармам. Тож через порушення громадського спокою бунтiвний поет досить часто мав проблеми з правоохоронцями.
Минуло сто рокiв — i тi самi вуха вигулькнули в iншiй країнi. Нещодавно полiцiя Тегерана отримала право затримувати жiнок у «немусульманському одязi». Приводом для вiдлову може стати навiть нещiльно пов’язаний хiджаб (хустина чи покривало). На порушниць чекає двомiсячне ув’язнення або солiдний штраф. Одначе фемiнiсток просять не турбуватися. Чоловiкiв теж пiддаватимуть арешту, — наприклад, за «незвичайну» стрижку. Репресiй зазнають навiть собаки — за вигул у громадських мiсцях. Адже пси, з погляду iсламу, є нечистими тваринами. Особливо спанiєлi. Мало того, що забруднюють газони й тротуари, так ще й реп’яхи з їхнiх довгих волохатих вух треба вичiсувати.
Славних прадiдiв вухатих правнуки поганi...
Вiслюк на прiзвисько Панчо IV — жива пам’ятка кубинського мiста Ольгiн. Щодня вiн вихиляє п’ять пляшок пива (по 0,33 л) i при цьому непогано почувається. Ще й позує для туристiв, котрi натовпами ринуть на таку веселу виставу. Цифра бiля вiслючого iменi означає, що непарнокопитний алкоголiк — нащадок цiлої династiї таких самих пиякiв. Однак Панчо IV далеко до своїх спочилих пращурiв. Панчо I (1943–1961) за раз мiг осушити тридцять шiсть пляшок того ж пива, а Панчо II (1955–1972) — ще на десять штук бiльше!
Але в яких жахливих антисанiтарних умовах пили предки... Нинiшнiй рiвень сервiсу, порiвняно iз тими часами, зрiс незрiвнянно. Мало того, що нашому вухатому сучасниковi наливає офiцiант у всьому бiлому... Мало того, що до молодшого нащадка славного роду приставлено особистого охоронця... Мало того, що за його дорогоцiнним здоров’ям денно й нощно пильнує ветеринар... Так ще й вiслюкова койка в мiсцевому витверезнику зарезервована в одномiсному номерi!
Насмiшити Афродиту
На Кiпрi встановлено новий рекорд. Пiрс курортного мiста Пафоса, наче гiрляндою, було обвито екстравагантним ланцюгом завдовжки аж 111 кiлометрiв. На нього пiшло 114782 бюстгальтери з усiх кiнцiв «бiлого» свiту — вiд Голландiї до Аляски. Минулорiчне досягнення «жовтої» частини планети iз приблизно такої ж кiлькостi лiфчикiв було перекрито на пiвсотню кiлометрiв! Очевидно, це пояснюється тим, що захiднi жiнки мають повнiшi пазухи, нiж схiднi.
Утiм, рекорд рекордом, але мета акцiї була iншою. Майже рiк мужнi цицькознавцi збирали свою унiкальну колекцiю, потерпаючи вiд мракобiсся бюстовласниць та їхнiх чоловiкiв. Вiдкидаючи звинувачення у фетишизмi, вони стверджували, що хочуть привернути увагу громадськостi до проблем жiночого здоров’я.
Чи переконало згадане дiйство прекрасну половину людства берегтися вiд сонця — на разi невiдомо. Натомiсть насмiшити уродженку Кiпру, богиню Афродиту, котра, як вiдомо, зроду-вiку нiяких бюстгальтерiв не носила, творцям унiкального ланцюга, мабуть, усе-таки вдалося.
|
|
|
Просмотреть все статьи |
|
|
|
|
|
|
|
|
