|
|
|
|
 |
 |
|
|
|
 |
|
|
|
07.11.2006 -
Іскри Істрії
|
|
Цього разу маршрут українських i росiйських журналiстiв пiд прапором Нацiонального турофiсу Хорватської Республiки пролягав вiдносно далеко вiд столицi та «культових» туристичних мiсць країни. Та, як з’ясувалося, це не менш цiкаво…
Численнi гостi люблять Iстрiю за унiкальне поєднання розмаїтого, майже казкового за красою довкiлля та величезної кiлькостi пам’яток культури — починаючи вiд давньоримської. У цьому краї можна побачити поруч цiлком європейськi мальовничi сосновi гаї та субтропiчнi пальми на узбережжi. Загалом iстрiйський ландшафт вiдрiзняється вiд решти Хорватiї дуже своєрiдними пагорбами, а середньовiчнi мiстечка на них викликають асоцiацiї з iталiйською провiнцiєю Тоскана. Щодо клiмату, то вiн тут сухiший i прохолоднiший, нiж в iнших частинах країни — а значить, улiтку вiн легше переноситься людським органiзмом.
Серед найгарнiших мiстечок Iстрiйського узбережжя — стародавнiй Пореч. Заснували його ще римляни. I аж до сьогоднi у серцi мiста iснує вулиця Декуманос, збудована в античнi часи. Навiть брукiвка на нiй не мiнялася вiд часiв Iмперiї. Бо не було потреби: гарантiйний термiн, певно, тиcяч п’ять лiт. Зате крокуєш тiєю брукiвкою вiд кав’ярнi до кав’ярнi й переконуєшся: все ж таки мали смак тi римляни — моя б воля, я б тут теж мiсто заснувала... Наступнi володарi Iстрiї, вiзантiйцi, залишили у спадщину унiкальну базилiку Єуфразiя. Храм прикрашений мозаїкою з перлiв та коштовного камiння (!), за що й потрапив до реєстру пам’яток свiтової культурної спадщини ЮНЕСКО. Тут служать обiднi та меси всi численнi християнськi конфесiї давньої Iстрiї. А туристам цiкаво буде пiднятися на прегарну дзвiницю базилiки — звiдти вiдкривається розкiшний краєвид Старого мiста i порту. Пiсля цього, правду кажучи, охота до пiзнавальних екскурсiй кудись зникає, хочеться просто вiдпочити, милуючись красою довкiлля... А ще можна смачно i вiдносно недорого повечеряти у п’ятисотлiтнiй вiзантiйськiй вежi — хоч у п’ятикутнiй, хоч у круглiй. Або вiдвiдати симпатичну сувенiрну крамницю в середньовiчному венецiанському палацi...
Взагалi на пiвостровi дуже помiтнi слiди багатосотлiтнього венецiйського впливу. I в архiтектурi, i в мiсцевiй кухнi, й у винах присутнiй сильний iталiйський «акцент». Це й не дивно, адже до божественної Венецiї поромом звiдси якихось двi години... Квитки продаються вiльно, ось тiльки не забудьте про шенгенську вiзу. Та не переймайтеся, якщо її немає, — у Венецiю як-небудь iншим разом. В Iстрiї й так безлiч розкiшних мiсць для туристiв, куди та додаткова вiза геть не потрiбна.
Дуже порадила б захопливий тур «Iстрiйська мозаїка», де протягом лише одного дня ви ознайомитеся з неповторними перлинами Iстрiї, побачите один iз найбiльших амфiтеатрiв свiту — римський колiзей у мiстi Пула. А далi — Грожнян, Мотогун, Пазин та iншi типовi мальовничi мiстечка пiвострова.
Навколо узбережжя Iстрiї розкидано сотнi островiв. Неодмiнно вiдвiдайте парк Брiунi, розташований на однойменному архiпелазi, там вас чекають римськi та вiзантiйськi руїни, екзотичний сафарi-парк, ще й музей маршала Тито. Багаторiчний чiльник колишньої Югославiї та один iз найвидатнiших (хоча й доволi суперечливих) полiтичних дiячiв ХХ столiття мав тут лiтню резиденцiю i запрошував до неї дуже поважних гостей — вiд Мерилiн Монро до Леонiда Брежнєва...
Ще одна «фiшка» Iстрiї — вiзит на округлої форми острiвець, повнiстю зайнятий давнiм затишним мiстечком Ровiнь iз його неповторною венецiйською архiтектурою. Вулички спускаються з узгiр’я просто до моря (щоб не сказати — «у море», позаяк багато будинкiв стоять просто над водою, без жодних набережних). Урочистим фiналом мандрiвки стане дивовижний обiд iз свiжовиловленою, мало не на ваших очах, рибою. А її тут готувати вмiють!
У жодному разi не пропустiть вiдвiдання печери «Баредине». Це справжня скарбниця незвичайної краси сталагмiтiв i сталактитiв. Та все ж головною принадою «Баредине» вважаються нерукотворнi пiдземнi скульптури, створенi грою води впродовж тисячолiть. Саме так тут виникли вапняковi монументи, в яких людська уява (навiть якщо її в людини зовсiм обмаль) легко вгадує напрочуд реалiстичну статую Матерi Божої, силует мiсцевого казкового персонажа — пастушки Мiлки, а ще кумедного Снiговика, що став символом цiєї печери. Лише тут i нiде бiльше у свiтi ви можете «познайомитись» iз земноводною тваринкою протеєм, у якої очi знаходяться в зародковому станi й закритi шкiрою. Запевняю, ви нiколи не забудете цiєї мандрiвки п’ятьма залами та п’ятьма галереями химерного пiдземного свiту!
Першi готелi та санаторiї з’явилися в Iстрiї ще «за австрiйського цiсаря», у ХIХ столiттi, тож не дивно, що нинi Хорватiя володiє одним iз найрозвиненiших комплексiв турiндустрiї у Європi. Для прихильникiв спортивних розваг — аеробiка та аквааеробiка, пляжний волейбол, мандрiвки на велосипедах, їзда верхи, параглайдинг, серфiнг, дайвiнг, прогулянки на яхтах i катамаранах, весельних i моторних човнах. Ще й дуже азартна риболовля! Але, мабуть, зi спортсменiв-аматорiв найкомфортнiше почуваються тут тенiсисти. На хорватському пiвостровi понад 70 високоякiсних кортiв!
Ага, ще одна цiкавинка. Хорватiю дуже полюбляють європейськi нудисти. Ще у 60-тi роки, коли ходити голяка було суворо заборонено навiть у Захiднiй Європi, хоч як дивно, саме соцiалiстична Югославiя стала «Меккою» нудистiв. Тут немiряно готелiв, кемпiнгiв i пляжiв, призначених спецiально для них.
Останнiми роками у Хорватiї дуже популярний екотуризм — iнакше кажучи, «сiльський зелений». Де ж так вiдчуєш єднання з природою, як не в цих мальовничих мiсцях! А шанувальникiв щирого та безпосереднього спiлкування з правiчною матiнкою — без усiх анiмейшенiв i ресепшенiв та дайвiнгiв з хорсрайдингами — у затехнiзованому свiтi дедалi бiльше. Дякувати Боговi, нинi вже й українцi «в’їхали», що повiтря (якщо воно свiже), вода (якщо кринична чи джерельна), зелень (коли з городу, а не парникова) теж є базою для добрячого бiзнесу.
У свiтi iснує й таке поняття, як «гастрономiчний туризм». На Iстрiї чомусь про нього мовчать, а пiвострiв мiг би входити до числа лiдерiв у цiй справi. У будь-яку пору року тут гостиннi господарi пригощають iно земних гостей свiжими морепродуктами, вишуканими мiсцевими трюфелями, а також пршутом. Останнє — це дуже по-хитрому в’ялене м’ясо: карпаччо — не карпаччо, пастурма — не пастурма... Одне слово, пршут. А щоб з’їсти за хорватським столом усю запропоновану смакоту, доведеться запивати її добрячими порцiями чудового мiсцевого вина.
Як на мою скромну думку, вiдпочинок у Iстрiї бiльше сподобається не юним екстремалам — їм i так на цiй планетi ще досить мiсця. Вiн радше пiдходить для сiмейних «мiнi-груп» або просто людей, якi прагнуть не лоскотати собi нерви, а добряче й зi смаком вiдпочити, насолоджуючись чарiвною природою та спокiйно споглядаючи, як блищать i не гаснуть «iскорки Iстрiї».
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВІДПОЧИНКУ Для самостiйних автомандрiвок Iстрiя iдеальна: краєвиди чудовi, iнфраструктура перфектна, а водiї досить чемнi. Морськi подорожi можна влаштувати собi, винайнявши яхту (вiд 150 до 2500 євро за добу, залежно вiд класу, набору послуг i перiоду). Приблизно 90 вiдсоткiв туристiв залишаються краєм задоволенi, решта ж просто не надали значення виборовi готелю й турфiрми. В цiй країнi ще можна зустрiти «мастодонтiв» радянської турiндустрiї. Та вони поодинокi й самотнi на тлi шедеврiв гостинностi, яких споруджують десятки за рiк.n
|
|
|
Просмотреть все статьи |
|
|
|
|
|
|
|
|
